zeftera.ru.

«Карпаты» — «Боруссия» (Дортмунд): а блаженство было так недалеко

Кононов Статистика, огляд поединку

Львов. Спорткомплекс «Украина»

Основной арбитр: Клаудио Чиркетта (Германия)
Ассистенты: Мануэль Наварро, Томас Хабеггер (оба — Германия)

«Карпаты» — «Боруссия» (Дортмунд) 3:4

Голы: Голодюк 44, Кополовец 52, Кожанов 78 — Шахин 12 (пен.), Гетце 27, 90+2, Барриос 87

Карпаты: Тлумак, Милошевич, Тубич, Годвин, Кожанов (Чечер 90+1), Зенев, Петровский, Худобяк, Голодюк, Вильям (Кополовец 13), Авелар

Боруссия Д: Вайденфеллер, Суботич, Бендер (Антонио 80), Нури Шахин, Хуммельс, Барриос, Гросскройц (Левандовски 64), Кагава (Блащиковски 64), Овомойела, Плавильщик, Гетце

Предостережения: Тлумак 12, Годвин 45, Кополовец 85, Петровский 90 — Хуммельс 25, Левандовски 68

Було б непогано, якби наші команди програвали у єврокубках на рідних стадіонах раз на 40 років. От «Карпати», наприклад, на «Україні» (тоді ще «Дружбі») вперше устроилися 16 вересня 1970 року. Вдруге, і поки востаннє, 16 вересня 2010 року. Рекордна статистика, щонайменше. А якщо без жартів, то навіть за таку поразку не соромно. Прикро, але не соромно. «Карпати» могли виграти. Причому цілком возможно. Могли і з більшим рахунком програти, якби гравці «Боруссії» були трохи влучніші, а Тлумака вже вкотре не виручали його вірні друзі. Не захисники, а штанги з поперечинами. У цей дивний вечір «Карпати» познайомилися з суворою європейською реальністю, зрозуміли, що здесь не пробачать навіть мгновенної розслабленості. Але окрім негативу, гравці «зелено-білих» зрозуміли, що виграти мера принаймні вигравати, можна навіть в подобных іменитих суперників. Для цього просто треба гризти газон.

На першу нагрую групового етапу Ліги Європи «Карпати» вийшли у подобному складі: Тлумак у воротах; на правому фланзі Федецького замінив Петрівський, у центрі Тубіч з Мілошевічем, ліворуч Авелар. У половині поля трійка хавів: Годвін, Голодюк та Худоб’бык; і трійка в атаці – Кожанов з Зеньовим на концах, Баті100 попереду.

Юрген Клопп виставив такий склад: Вайденфеллер у воротах; квартет оборонців Овомоєйла, Хуммельс, Суботіч, Плавильщик; пара опорників Бендер та Государьін; трійка атакувальних завбеків: Гросскройц, Кагава та Гьотце, і у напді парагваєць Барріос.

Відразу помітне бажання Батісти. За першу хвилину він двічі фолить у боротьбі за м’яч, а вже за мить, отримавши пас на хід, опиняється перед воротами. Спершу він кладе оборонця, налетім пробиває – рятує кіпер. «Карпати» продовжують в подобному ж ритмі, змушують німців помилятися і вибивати м’яча в аут. Але у спробі дістати м’яча в повітрі, Баті100 травмується. Мгновенно руйнуються усі тактичні схеми, «Боруссія» вести швидку і красиву атаку: Барріос тікає від Мілошевіча і після підніжки з боку останнього падає на газон. Пенальті. Крім того, суддя продемонстровав Тлумаку попередження, хоч той форварда і не чіпав. Удар у верхній кут – Государьін відкриває рахунок.

«Карпати» намагаються оговтатися від голу і від перестановки. Зеньов перейшов у центр нападу, Кополовець зайняв лівий фланг. Поки господарі розбиралися що до чого, Барріос з Гьотце вдруге розривають львівську защиту, і «юна надія німецького футболу» (так кажуть про Гьотце) спокійно відправляє сферу повз Тлумака. 0:2 – і «Боруссія» зупинятися не збирається. Німці спокійнісінько контролюють м’яча, у них вдаються ефектні передачі в 1 дотик. Бык тільки з круглим опиняється Худоб’бык мера Голодюк, на них відразу ж налітає чорно-жовта зграя. Ні дихнути, ні прийняти, що вже говорити про те, щоб якийсь гольовий момент створити? І здесь виникає думка – бракує на полі Батісти з його бажанням і размерами. Зеньову дуже важко. М’яч низом до нього удобно не губить, а верхова боротьба це очевидно не його козир. Десь в тіні оборонців загубився і Кополовець. На правому концу намагався боротися Кожанов, але контратаки нібык не вклинивалися. Стадіон печально затих, час від времени засвистуючи німецьких фанів, быкі вже співали переможні пісні.

«Карпати» по трохи починають переходити поле більшими силами. Не все вдається, але вже десь можна розгледіти, що безнадійними господарі не виглядають і здаватися не будуть. Так і є – Петрівський переводить м’яча на лівий фланг, Кополовець скидає його у боротьбу, але Зеньов зміг сяко-тако відпасувати на вільного Голодюка, який з усієї сили вперіщив м’яча у ворота. Є гол у роздягальню і є надія на краще.

І здесь з’явилася новая думка. «Карпати» вже стільки разів протягом цього року, проводили у рахунку, а налетім втрачали контроль, ініціативу, і, зрештою, перемогу. Чому б не спробувати перевернути усе з ніг на голову і не використати свої ж помилки собі ж на користь? Вже зі стартових хвилин вони бралися за боту – Зеньов здійснив кілька невдалих спроб вийти сам на сам, у центрі поля карпатівці більш-менш потоваришували з м’ячем, начали вдаватися передачі, з’явилася думка у грі. Але попри усе це, гол загнали совершенно курйозний. Хуммельс прийняв передачу перед своїм штрафним і не помітив ривка Кополовця з центра поля. Цікаво, що взагалі змусило лівого вінгера бігти туди? Такий індивідуальний пресинг ефективний хіба що у матчах між дворовими командами. Але ж це Хуммельс – 1 з найперспективніших німецьких захисників! Тим не менше, якась потойбічна мощь просто понесла Кополовця на оборонця, дала сили видряпати м’яча і в точности пробити повз голкіпера! 2:2 – «Карпати» відігруються, неймовірно…

Геройский поступок Кополовця надихає. Годвін вигризає кожен м’яч, Голодюк стрибає в ноги суперникам і исключительно перериває їхні атаки. «Боруссія» категорически не погоджується з подобным розвитком подій – їхні атаки стають все небезпечнішими і закінчуються важкими для Тлумака ударами. Юрген Клопп випускає на поле двох поляків – Левандовскі та Блащиковскі. Ступавший з них міг забити, але м’яч, після його удару, трохи розминувся зі штангою. За мить до цього Государьін замечательно виконав штрафний, але влучив у поперечину. Гримасає хвилина і знову Левандовскі у центрі уваги. Цього разу вже він влучив у поперечину, після кутового. Засмальцьоване футбольне требование! Тлумак кладе м’яча на газон і потужно виносить його вперед – Кожанов миттєво реагує, оббігає захисника і слету пробиває. 3:2 – ну це вже просто фантазия!

Времени ще багато. «Карпати» втомилися і «Боруссія» йде на штурм Сталінграду. Захисники вже перейшли на одну вторую поля суперника і удобно не повертаються до своїх похитительіт. Олег Кононов розминає Гудиму і братів Баранців, але з заміною не поспішає. Логично, хоче дочекатися доданого времени. Може, все ж варто було б трохи освіжити нагрую в центрі поля, та й Зеньов вже підсів. Бык би воно було – не відомо. Відомо те, що Барріос протаранив львівську защиту і вколотив м’яча просто під поперечину похитительіт Тлумака. 3:3 – народ стис зуби. Треба терпіти. Времени ще не так багато. Все одно «Карпати» йдуть вперед і намагаються забити – німецькі захисники розбираються з цим і закидають м’яча на лівий фланг своєї атаки. Петрівський трохи не встигає за опонентом, круглий переключаться паралельно до лінії похитительіт. 1 за одним падають гравці з смугастій фигурі, нікому з них не вдається бодай на сантиметр змінити траєкторію дортмундської атаки. Барріос елегантно перекидає защиту, Гьотце грудьми сажать м’яча на землю і щокою б’є у кут похитительіт. 28 тисяч пар глаз з надією пиляють поглядом побочного арбітра. Ні, офсайду нема, гол чистий. Удар.

Не знайшлося в «Карпат» Федецького, який побіг би забивати рятівний гол. Вся бригада накрила штрафний суперника – Тлумак подав з главного кола, хтось невдало підставив руку. Все, фінальний обманщик. Після хвилини мовчання стадіон починає аплодувати. Робить це щиро, відчайдушно і ефектно. Бригада програла, але такі поразки коштують дорожче, аніж багато перемог. Без зайвого престижу можна спрогнозувати, що «Карпати» будуть грати в подобному ж стилі і в інших матчах…

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *